Словник швейних термінів

Новачкам часто бувають незрозумілі вузькопрофесійні кравецькі терміни, які можуть збивати з пантелику. Розібратися в них допомагає спеціалізований довідник, що детально пояснює кожне поняття. Такий словник стає надійним помічником, дозволяючи правильно виконувати швейні операції та орієнтуватися в матеріалах, обладнанні та технологіях. Часто він доповнений наочними ілюстраціями, що спрощує засвоєння інформації та робить навчання більш візуально зрозумілим і ефективним.

Словник швейних термінів допомагає покупцям техніки та любителям освоїти профільну лексику (виточка, припуск, шов тощо). У ньому пояснюється, що, наприклад, виточка – це зшита складка трикутної форми, а ліф – верхня частина жіночого одягу. Такі довідники зазвичай структуровані за алфавітом або за розділами і регулярно поповнюються новими статтями.

Види та класифікація термінів

Швейні терміни можна класифікувати за основними категоріями та видами. У професійних енциклопедіях прийнято поділяти лексику на розділи: обробка тканини, конструювання одягу, обладнання, декор та інше. У цих пунктах слова групуються за видами операцій або об'єктів.

Так, наприклад, можна виділити категорії «Обробка тканини», «Конструювання», «Швейне обладнання», «Спеціальні техніки», «Тканини», «Професійні вирази».

Словник може включати тлумачення матеріалів, фурнітури, обладнання та пристосувань, згадуючи всі їхні види та синоніми. Види швів класифікуються так: зтачний, обтачний, запошитковий, французький тощо. Аналогічно виділяють види строчок: пряма, зигзагоподібна, потайна, обметувальна. Типи матеріалів поділяються за тканинними властивостями: кромка, лицьова/виворітна сторона, дольова і поперечна нитки, рапорт візерунка.

Основні швейні терміни

Словник містить поширені терміни швейного виробництва, які трапляються під час пошиття одягу. Вони поділяються на групи за змістом:

1. Деталі виробу – частини викрійки та одягу. «Ліф» (верхня частина сукні або блузки), «поличка» (передня деталь), «спинка» (задня), «горловина», «пройма». Також розрізняють оздоблювальні деталі (втачні кишені: клапан, листочка, шліца) та підтримувальні (пояс, бретелька, підкладка, облицювання).
2. Поняття про тканину та нитку: «кромка» – край тканини, «дольова нитка» (напрям уздовж кромки), «лицьова сторона» (кольорова, видима частина) і «виворітна сторона» тканини.
3. Операції крою описуються термінами конструювання викрійок: «виточка» (складка для об'єму), «припуски на шви» (додаткова ширина по контуру), «рамка» (поперечна нитка). Також тлумачаться розкрійні операції: поділ по дольовій нитці, розкрій тканини з урахуванням припусків, волого-теплова обробка (декатирування).
4. Швейні операції – види з'єднувальних і оздоблювальних швів та операцій. «Зметати» (тимчасовий ручний шов), «втачати» (з'єднати деталі по вигнутому контуру), «зтачати» і «притачати» (машинні шви), «настрочити» (строчка поверх накладених шарів). Також описуються волого-теплові операції – ВТО (волого-теплова обробка) для надання форми.
5. Класифікація швів: основні швейні строчки – пряма, зигзаг (еластична), потайна (невидима з лицьового боку), обметувальна, а також декоративні та спеціальні – шов «французький», шов «запошитковий».
6. Швейне обладнання – терміни вузлів і механізмів машини. Це «лапка» (притискна), «човник» (формує нижній стібок), «регулятор натягу ниток», «нитконатягувач». Функції машин також детально тлумачаться – «автоматична закріпка», «автоматична обрізка нитки», «автоматичний підйом лапки», «увімкнення реверсу» тощо в комп'ютерних і промислових машинах.
7. Термінологія оздоблення та аксесуарів: «обметати» (обробити край проти обсипання), «відліт» (елементи оздоблення краю), «погони», «хлястики» (декор на плечах) тощо.

Словники включають і професійні вирази – стійкі словосполучення та поради кравців: наприклад, «посадити по фігурі» (підігнати викрійку), «дати свободу» (залишити припуск), «звести нанівець» (прибрати надлишки ширини), а ще описують критерії якості роботи, наприклад, «не тягне», «не стирчить», «мертва посадка» (ідеальне прилягання виробу).

Кравецькі терміни в шитті

Словник враховує термінологію професіоналів – кравців і закрійників, які знімають мірки та готують лекала. Терміни закрійника пов'язані з конструюванням викрійок і розкроєм тканини. Наприклад, «розкроїти деталь по дольовій нитці», «накладання лекал», «примірка», «викроїти по зросту» – це слова і вирази, якими оперує майстер. Серед них: «дольова нитка», «припуски на шви», «кромка» (важливі при розкрої). Ці поняття рідко використовуються поза швейним цехом, тому словник допомагає зрозуміти їхній зміст.

Терміни кравця стосуються будь-якого пошиття (індивідуального чи серійного). Новачкам складно зрозуміти кравецьку лексику, тому словник вводить поняття і пояснює їхнє призначення.

Терміни закрійника – ще одна група. Це слова, які використовує майстер викрійки та розкрою, він часто вживає такі поняття, як «викрійка», «лекало», «примірка», «фігурна лінійка», «контрольна примірка» тощо. Усі вони стосуються підготовки та підгонки деталей.

Знання лексики кравця і закрійника допомагає правильно обирати обладнання та матеріали (голки, колодки, типи голок, ниток). Довідник дає цьому обґрунтування і приклади використання термінів у роботі.

Рекомендації

Словник швейних термінів – цінне підґрунтя для покупців швейної техніки та всіх любителів шиття. Він систематизує професійний лексикон, класифікує терміни за видами (операції, вузли, матеріали) і пояснює їхнє значення. Вивчення ключових понять (виточка, кромка, лапка, зметати, припуски тощо) допомагає краще розуміти описи товарів і рекомендації фахівців.